Великі дані, слабка прозорість

Кожен день інтернет породжує дедалі більше інформації, але менше розуміння. Він рясніє голосами, деякі є справжніми, а деякі — штучними, але вони всі мають якісь наміри. Багато цих намірів є зрозумілими — так бренди відкрито рекламують свої продукти, але інші є більш прихованими і навіть таємними. Відношення цих голосів постійно змінюється, і ті, що є прозорішими, програють.

Технології та платформи зазнають швидких змін, але так само відбувається із мотивами людей, які стоять за текстовими повідомленнями. Облікові записи можуть видалятися і швидко перефарбовуватися. Світлини та відео можуть підроблятися, змінюватися та використовуватися поза контекстом для підкріплення будь-якої позиції. Інтернет постійно удосконалюється і надає читачеві нескінченний список проблем, яким потім знаходить рішення — нерідко чіткі, прости і помилкові.  Це утворює середовище, сприятливе для викривлень, в якому мати обмежену інформацію гірше, ніж не мати інформації узагалі.

Це означає, що кожний факт дедалі більше потребує розуміння в широкому і складному контексті, якщо мова йде про справжнє розуміння. Саме те, що говориться, часто є менш важливим, ніж особа, хто за цим стоїть і чому вона витрачає на це кошти і час.

Компанії, уряди і громадськість загалом мають змінити свій образ мислення, щоб уникати дедалі досконаліших способів обдурення та підступництва онлайнового світу. Багато мільярдів доларів витрачається кожного року на інформацію, мета якої є  менш, ніж прозорою, і ці витрати ще збільшуватиметься в майбутньому. На жаль, не існує магічного рішення або єдиного технологічного підходу, який зміг би все це подолати.

Наш підхід полягає в тому, щоб включати в математичні моделі якомога більше розмаїтих характеристик онлайнової поведінки з використанням якомога більшої кількості засобів для побудування моделей якомога вищого рівня. Такий підхід засновується на факті, що ініціатори певних наративів можуть швидко змінювати багато аспектів своєї поведінки, щоб уникнути викриття, але вони не можуть  постійно змінювати їх усіх.

Наша модель уникає дедалі підступнішої пастки у пошуку  непорушної правди. Замість цього вона зосереджується на знаходженні цілком об’єктивних артефактних аспектів онлайнової поведінки, як-от ознаки координації між обліковими записами, підозрілі збіги у часі, незвичайно сталі наративи, аномалії у побудові груп соціальних мереж і т.д. Таким чином, наша аналітика залишається вільною від політичних та інших упереджень, яких  неможливо уникнути через суб’єктивність у формування тренувальних наборів даних або легкість у набутті знань натовпу.